Краєзнавці Слобожанщини продовжують ділитися архівними матеріалами про відомих постатей області.
Нещодавно Президент історичного клубу “Холодний Яр” звернувся до міської голови Краснограда, Кривенко Світлани Миколаївни, із проханням підтримати ініціативу місцевих мешканців, особисто Руденка Владислава та загалом членів об’єднання. Пропонується увіковічити в назвах вулиць і площ міста імена творців українського відродження XX століття та борців за Українську державу.Прізвищем військового та громадського діяча Сікевича Володимира Васильовича 1870 р.н. рекомендовано назвати одну з вулиць. Цей українець, родом із Київщини, з листопада 1917 року був долучений до Української армії. Спільними зусиллями зі своїми колегами по фронту Володимир Васильович очищав від більшовиків Лубни, Конотоп, Полтаву, Харків, Костянтиноград (сьогодні - Красноград), Слов’янськ, Бахмут тощо. У своїх спогадах Сікевич пізніше буде згадувати момент відновлення української влади у Костянтинограді.До того ж історики пропонують возвеличити в назві вулиці учасників Запорозької дивізії. Навесні 1918 року військові цього полку брали участь у звільнені міста Красноград (на той момент - Костянтиноград) від більшовицької навали під час Визвольних змагань.
Пропонується увіковічити ще й подвиг Кудрявцева Павла Омеляновича. Майбутній військовий народився на слободі Ряська Костянтиноградського nовіту. Павло Омелянович з грудня 1917 p. був працівником Військового міністерства Центральної Ради, свого часу навіть займав посаду губернського комісару Полтавщини. А з 19 травня 1920 року перебував на посаді помічника військового міністра УНР, генералом хорунжим.Утім Слобожанщина була багата не тільки на військових. “Холодний Яр” рекомендує назвати одну з вулиць на честь Корчака-Чепурківського Овксентія Васильовича. Цей видатний український гігієніст і епідеміолог народився в 1857 році у Костянтинограді. Під час Гетьманату, саме Овксентій Васильович очолив санітарний департамент Міністерства народного здоров’я і опікування. А в період Директорії він працював міністром народного здоров’я Української Народної Республіки.А ще краєзнавці прагнуть розповісти про цікаву долю Бракера Бориса Олександровича. Родом він із села Педашка Костянтиноградського повіту. За свої досягнення у військовій справі він отримав титул начальника нагородно-пенсійного управління головної мобілізаційно-персональної управи Військового Міністерства УНР. Від 12 березня 1918-го — начальник 2-го відділу пенсійної управи Військового міністерства УНР. З 28 листопада 1918 року — помічник начальника пенсійного управління Головного штабу Української Держави.Роман Коваль разом із членами історичного клубу вірить в те, що депутати міської ради опрацюють надані матеріали та підтримають ініціативу увіковічити в назвах вулиць земляків та українських діячів, що реалізовували свої патріотичні наміри на території Краснограду.
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
